Новий день

Відкривши очі, враз побачив я,

Що все на світі не таке й погане,

Що море радості та щастя течія,

Освітить все й залічить рани…

Що сонячне яскраве небо,

Покаже світу нові почуття,

Відкриє серцю тільки те, що треба-

Лиш те що хочем: ти і я…

Краплинка горя розмалює свято,

Та їй відведена одна лиш роль.

Зробити нас сильнішими, завзято.

Й розсіятись, як дощ об парасоль.

Роки збіжать у радості та горі,

Тому що час не всилі зупинить…

Тому й без вітру не втичеш у морі,

Так як без сили біль не пережить…

Але життя – немов стара гітара…

Її потрібно тільки підкрутить,

Налаштувать, зіграти…Вдало!

І все зумієш враз ти пережить…

Подарунок коханій

Я прокинувся вранці, побачив сонце,

Що яскраво світило у моє віконце…

Я відчув той промінь – промінь щастя й надії,

Що лиш поруч з тобою збудуться усі мрії…

Ти кохання моє, ти моя турбота,

Ти надія моя, правда, віра, робота…

Ти навіки моя, ти це все що я маю,

Ти те щастя, яке я так сильно кохаю!

Лиш разом нам підсилу доріжку топтани,

Кольорами яскравими життя фарбувати…

Лиш разом ми зумієм усе пережити,

Танцювати, співати та всіх веселити…

Ти кохання моє, ти моя золотенька…

Ти найкраща моя, ти серцю рідненька!

Ти навіки моя, ти це все що я маю,

Ти те щастя, яке я так сильно кохаю!

Мріяв я про тепло, мріяв я про кохання…

Мріяв я про весь світ, про душевне повстання,

Мріяв я про ту мить, коли сум подолаю!

Мріяв я, але…стоп! Я це все тепер маю…

Ти кохання моє, ти моя королева…

Ти красива така, немов цвіт яблуневий!

Ти навіки моя, ти це все що я маю,

Ти те щастя, яке я так сильно кохаю!

Сьоміку :)

Пухнасте чудо муркає на вушко,

Кусочком щастя радує усіх…

Пірнає смішно носиком в подушку,

І радістю лунає щедрий сміх…

Він все ще сонячне малятко…

Беззахисне, кумедне, дороге,

Гламурне, миле чортенятко…

Що смуток бистро розжене…

Його “мур-мур” дарує спокій,

Його “мау-мяу” дарує сміх,

Його “кусь – кусь” дарує радість,

Його душа щасливить всіх)))

Казка

Існує казка про смішну ворону,

Існує, також, про ляльковий світ.

Існує мрія про красу й корону.

Існує диво й бородатий дід

Але у світі де панують гроші,

Ми бачим казку лиш у наших снах,

Де ми блукаєм милі та хороші

У незрівнянних від краси лісах

Де все навколо наше – рідне

Де люди вірять в доброту…

Де всі разом, батьки та діти,

Долають світлом темноту…

Де вітер свище у кишенях,

Де на це все тобі “плювать”,

Де радість у глибоких жменях

Тобі готові дарувать…

Там всі ми добрі, всі хороші…

Там правда світлом зігріва

Там нінащо потратить гроші.

Ні смутку, болі там нема…

Але, нажаль, приходить ранок.

І сон в реальність оберта…

І ти бігом жуєш сніданок…

І думаєш…: “оце то да…”

Ти мчиш у справах по роботі,

Біжиш, забувши весь цей сон.

І бачиш, як в азарті й поті,

Всі лізуть на казковий трон…

Лиш крок

Привіт-привіт це ти, невже?!

А я ось там, поглянь красиво.

Лиш крок, ти матимеш усе!

Лиш крок, окутаєшся дивом.

Зустрілись ми, разом, і все!

“Це ти, невже”,- шепчу квапливо.

Лиш крок, я матиму усе!

Лиш крок, окутаюсь я дивом.

Кохання в серці аж пече!

Твій погляд має дивну силу.

Лиш крок, ми маємо усе!

Лиш крок, окутались ми дивом.

Ми маєм море ніжних слів,

Мільйони вражень від кохання!

Нестримні мрії в задрість всім.

Та мудрі дії, й сподівання…

Нам слід триматись так завжди!

Разом, без сумніву, до краю…

У щасті, сонці – без грози.

Без горя, болю, без страждання!

Нехай життя побачить все!

Ми разом кроки всі робили…

Лиш крок, ми маємо усе!

Лиш крок, окутались ми дивом.

Шматочок злості… – не біда!

Без болі радості немає…

Як без вогню нема тепла…

Того, що разом нас тримає!

Я вдячний Богу за це все!

За те, що поруч ти, єдина!

Лищ крок, ми маємо усе!

Лиш крок, окутались ми дивом.

Мовчання

Кохана, мила, золота…

Привітна, щира, рідко зла)

Єдина, ніжна, як краплинка!

Моєму серцю дорога…

Лиш ранок, голос твій лунає!

Лиш день – у душу ллє теплом…

Лиш вечр – погляди єднає!

Лиш ніч – накриє ніжним сном.

Для мене ти дорога в щасття…

У вічність стежка крізь ліси,

Крізь все те зло, крізь те напастя,

Щоб встати знов…і далі йти!

Разом ми здатні все змінити…

На радість рідним і собі!

Щоб мудро з розумом створити!

Майбутнє нової сім’ї…

Моє серце

Гаряче світло серце огорта!

Немов надія, що життя прекрасне!

Що я і ти існуєм не дарма!

Що полумя ніколи не погасне!

Бажаю я прокинутись тоді,

Коли ти поруч і душею й тілом!

Коли рука твоя лежить в моїй руці!

Коли цілую я не думкою а ділом!

Згорнувши все, прижму до серця я!

Лиш те хороше, що від тебе лине!

Те все добро: кохання, почуття!

Надію, люданість, відкритість і довіру!

Люблю тебе, за що? Не знаю я!

Чомусь для мене ти єдина втіха!

Ти щасття! Так!!! Я знаю, ти моя!

І я лиш твій! Повір…лиш твій до віку!

Життя

Життя немов як ті квіти, немов як ті квіти, що хочуть добра і тепла!

Життя немов як той вітер, немов як той вітер, що дме, але все дарма!

Невже, невже це все доля, невже це все доля – холодна й одна!

Чому, чому це зі мною, чому це все так важко!?!

Чому сьогодні так тихо? Сьогодні так тихо, тому що сумує вона!

Невже прийшло якесь лихо, а може це просто кохання зустріла вона!

Життя, життя – то є доля, життя – то є доля – холодна й одна!

Чому, чому це зі мною, чому це все так важко!?!

Але…не слід сумувати, не слід сумувати тобі і мені!

Прийде кохання до хати…і все так прекрасно немов увісні!

Життя, життя – то є доля, життя – то є доля – Жаслива й одна!

Як добре,що це все зі мною, що це все зі мною, Що це все так прекрасно!!!

Крик

Жёлтый снег и грязный дождь накрыл весь мир

И летучьей мышью пролител твой друг.

Чёрний волк и рыжий лис зажгли свой пир,

тёмным пеплом закрывая солнца круг.

Белый день и злая ночь сплились в узлы

и крылатый друг стучится под окном.

Для чего тогда бежать поджав хвосты,

если жизнь твоя для всех как сладкий сон.

Но однажды снег ростает под дождём…

и заплачет жизнью белый параход.

Злая ноч прикроет ноги белым днём!

Вдруг услышав, что у нас есть тайный ход.

Тёплый месяц вдруг откроет всем глаза

и разрушыт в прах прекрасный тёмный сон.

Люди в крик уйдут от боли кто куда!

Только врятли друг поймёт как глуп был он!

Держись

Ти мрієш про зелений сад та про чудовий дім!

Де будеш жити ти і радість дарувати всім!

Але не парся не мудруй…до *опи це усім!

Завжди знайдеться той, хто просто вломиться в твій дім!

Держись….

Держись заради тих, хто хоче бачити тебе!

Держись заради того, що у тебе ще буде!

Держись за маму і за тата і за рідний дім!

Держись поки це все не знищив злий потужний грім!

Держись….

Збагнувши все надійся ти почути тихий дзвін!

Що сповістить тобі про те що, ти тут не один!

Що поруч б’ються ті серця, що розцвітуть колись

Що наіть якщо хворий ти…ти всеодно ДЕРЖИСЬ!

Держись….

Держись заради тих хто хоче бачити тебе!

Держись заради того, що у тебе ще буде!

Держись за маму і за тата, і за рідний дім!

Держись поки це все не знищив злий потужний грім!